Законодавство

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України ... Прийняття від 03.06.2021

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам


Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:

1. У пункті 14.1 статті 14:

1) підпункт 14.1.139 після абзацу дванадцятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"д) особа-нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим платниками податку на додану вартість, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

Положення цього підпункту не поширюється на нерезидентів, які:

  • постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;
  • здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;
  • постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні".

У зв’язку з цим абзаци тринадцятий - шістнадцятий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим - двадцять першим;

2) доповнити підпунктами 14.1.56-5, 14.1.158-1 та 14.1.158-2 такого змісту:

"14.1.56-5. електронні послуги - послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;

ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.

З метою застосування цього підпункту до електронних послуг, зазначених в абзаці першому цього підпункту, не відносяться такі операції:

  • постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги);
  • постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг;
  • постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем;
  • постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях;
  • надання консультаційних послуг електронною поштою;
  • надання послуг з доступу до мережі Інтернет";

"14.1.158-1. податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до цього Кодексу;

14.1.158-2. податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 цього Кодексу, яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента".

2. Статтю 39-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 39-1. Особливості застосування валютних курсів при нарахуванні митних та податкових платежів

39-1.1. Для цілей визначення податкових зобов’язань зі сплати митних платежів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі якщо митна декларація не подається, - дня визначення податкових зобов’язань.
Для цілей визначення податкових зобов’язань зі сплати податків і зборів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин:

  • дня подання особою-нерезидентом податкової декларації щодо постачання електронних послуг;
  • дня виникнення (визначення) податкових зобов’язань для інших платників/операцій/податкових зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Кодексом".

3. У пункті 46.5 статті 46:

  • в абзаці четвертому слова і цифри "пунктом 49.2 статті 49" замінити словами і цифрами "абзацом другим пункту 49.2 статті 49";
  • після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Форма спрощеної податкової декларації, що передбачена абзацом третім пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу, а також особливості її складання та подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

У зв’язку з цим абзаци п’ятий та шостий вважати відповідно абзацами шостим та сьомим.

4. Пункт 49.2 статті 49 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Платники податку на додану вартість, зареєстровані відповідно до пункту 208-1.2 статті 208-1 цього Кодексу, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, спрощену податкову декларацію відповідно до пункту 208-1.8 статті 208-1 цього Кодексу".

5. У статті 56:

1) у пункті 56.3:

  • в абзаці першому слово "формі" замінити словами "або електронній формі засобами електронного зв’язку";
  • після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв’язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

У зв’язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами третім - п’ятим;

2) у пункті 56.3-1:

абзаци перший і шостий викласти в такій редакції:

"56.3-1. Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийняті контролюючим органом щодо нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, подаються до контролюючого органу вищого рівня протягом строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, стосовно";

"Зазначені в цьому пункті скарги нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, розглядаються у загальному порядку, визначеному для контролюючого органу вищого рівня";

абзац сьомий виключити;

3) пункт 56.5 після слів "зобов’язаний письмово" доповнити словами та цифрами "або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу)";

4) у пункті 56.8 слова "поштою з повідомленням про вручення" замінити словами та цифрами "засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу)";

5) абзац перший пункту 56.9 після слова "письмово" доповнити словами та цифрами "або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу)";

6) доповнити пунктом 56.24 такого змісту:

"56.24. Особа-нерезидент може подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, скаргу протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення нерезиденту, складеного відповідно до статті 58-1 цього Кодексу.

56.24.1. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації державною або англійською мовою.

Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, подається в порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

56.24.2. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту розглядається протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовжений.

Якщо протягом 90 календарних днів вмотивоване рішення за скаргою не надсилається:

  • особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги,
  • особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, у порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи- нерезидента - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,
  • така скарга вважається повністю задоволеною на користь особи- нерезидента з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Порядок розгляду скарги особи-нерезидента на податкове повідомлення особі-нерезиденту встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

56.24.3. Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі- нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням про надсилання такого рішення на електронну адресу особи- нерезидента, зазначену нею при реєстрації відповідно до статті 208-1 цього Кодексу. Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається в порядку, визначеному міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма рішення за скаргою на податкове повідомлення особі- нерезиденту встановлюється державною та англійською мовами та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

6. Доповнити статтею 58-1 такого змісту:

"Стаття 58-1. Податкове повідомлення особі-нерезиденту

58-1.1. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи- нерезидента, якщо особа-нерезидент не зареєструвалася як платник податку на додану вартість у випадках та порядку, передбачених статтею 208-1 цього Кодексу.

58-1.2. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, якщо така особа- нерезидент:

  • не подає спрощену податкову декларацію у встановлений термін;
  • не сплачує узгоджену суму грошових зобов’язань з податку на додану вартість у встановлений термін;
  • здійснює інше порушення вимог цього Кодексу, за яке відповідно до цього Кодексу передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції.

Таке податкове повідомлення надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації як платника податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 цього Кодексу, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів сплати узгодженої суми податкових зобов’язань та/або подання спрощеної податкової декларації та/або встановлення факту іншого порушення вимог цього Кодексу.

58-1.3. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зазначене у цій статті, повинно містити:

  • підставу для його складання та/або нарахування грошового зобов’язання;
  • суму грошового зобов’язання, що повинна сплатити особа-нерезидент;
  • граничні строки та порядок сплати такого грошового зобов’язання;
  • реквізити валютного рахунка, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання;
  • попередження про необхідність подання спрощеної податкової декларації;
  • граничні строки та порядок оскарження такого податкового повідомлення.

До податкового повідомлення особі-нерезиденту додається розрахунок грошового зобов’язання.

Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту і розрахунку грошового зобов’язання встановлюються державною та англійською мовами та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

58-1.4. Сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому повідомленні особі-нерезиденту, підлягає сплаті протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такого податкового повідомлення, або оскарженню у порядку, передбаченому пунктом 56.24 статті 56 цього Кодексу.

58-1.5. Несплачена узгоджена сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому повідомленні, стягується відповідно до статті 104-1 цього Кодексу. При цьому норми статей 59, 60, 87-101 цього Кодексу не застосовуються".

7. Пункт 64.5 статті 64 після абзацу чотирнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі реєстрації особи-нерезидента як платника податку на додану вартість відповідно до пункту 208-1.2 статті 208-1 цього Кодексу одночасно автоматично здійснюється взяття на облік такої особи-нерезидента".

У зв’язку з цим абзаци п’ятнадцятий та шістнадцятий вважати відповідно абзацами шістнадцятим та сімнадцятим.

8. Пункт 67.5 статті 67 доповнити абзацами третім та четвертим такого змісту:

"У разі анулювання реєстрації особи-нерезидента як платника податку на додану вартість відповідно до пункту 208-1.3 статті 208-1 цього Кодексу одночасно автоматично здійснюється зняття з обліку такої особи-нерезидента.

Особа-нерезидент, у якої на дату анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість відповідно до пункту 208-1.3 статті 208-1 цього Кодексу наявний податковий борг або не виконані податкові зобов’язання, автоматично знімається з обліку після погашення боргу та виконання зобов’язань, визначених цим Кодексом".

9. Доповнити статтею 104-1 такого змісту:

"Стаття 104-1. Порядок надання допомоги у стягненні податків в міжнародних правовідносинах на прохання контролюючого органу

104-1.1. Надання компетентним органом іноземної держави на прохання контролюючого органу допомоги у стягненні податків на підставі відповідного документа, визначеного статтями 56, 58-1 цього Кодексу, здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.

104-1.2. Контролюючий орган з метою стягнення несплаченої узгодженої суми грошового зобов’язання платника податків після спливу 90 календарних днів з дня надіслання відповідного документа звертається до компетентного органу іноземної держави, резидентом якої є така особа, про надання адміністративної допомоги відповідно до пункту 104-1.1 цієї статті".

10. Статтю 117 доповнити пунктом 117.5 такого змісту:

"117.5. Здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим як платники податку на додану вартість, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 цього Кодексу -  тягне за собою накладення штрафу на таку особу-нерезидента у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року".

11. У пункті 141.4 статті 141:

1) в абзаці першому підпункту 141.4.2 слова і цифри "у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту" замінити словами і цифрами "у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту";

2) підпункт 141.4.6 виключити.

12. У статті 180:

1) пункт 180.1 доповнити підпунктом 9 такого змісту:

"9) особа, визначена у підпункті "д" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу";

2) пункт 180.2 доповнити словами і цифрами "крім випадків, встановлених статтею 208-1 цього Кодексу".

13. У статті 186:

1) доповнити пунктом 186.3-1 такого змісту:

"186.3-1. Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування зазначеного пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:

  • для отримувача послуг - фізичної особи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, - за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;

  • для отримувача послуг - фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, - за місцем фактичного місцезнаходження такої фізичної особи - отримувача послуг. З метою встановлення фактичного місцезнаходження фізичної особи - отримувача послуг враховуються такі відомості:

а) якщо електронні послуги надаються засобами фіксованого зв’язку - фактичним місцезнаходженням фізичної особи - отримувача послуг вважається країна встановлення лінії фіксованого зв’язку (місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги);

б) якщо електронні послуги надаються засобами рухомого (мобільного) зв’язку - фактичним місцезнаходженням фізичної особи - отримувача послуг вважається країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни SIM-карти, яка використовується під час отримання таких послуг;

в) якщо електронні послуги надаються іншими, ніж зазначені у цьому пункті, засобами зв’язку, у тому числі з використанням картки доступу, - фактичним місцезнаходженням фізичної особи - отримувача послуг вважається країна, в якій розміщені такі інші засоби зв’язку або до якої надіслано карту доступу для її використання (у тому числі місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, що використовувалося отримувачем електронної послуги).

Додатковими доказами для визначення місцезнаходження фізичної особи - отримувача послуг, один із яких застосовується одночасно з одним із зазначених у підпунктах "а"-"в" цього пункту відомостей, є:

  • платіжна адреса фізичної особи - отримувача послуг;
  • банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги;
  • інша комерційно важлива інформація.

Фізична особа - отримувач електронних послуг може підтвердити, що вона зареєстрована як суб’єкт господарювання - платник податку, шляхом повідомлення свого індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість.

Якщо в договорі, у тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання, вважається, що така послуга отримана фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, не зареєстрованою як платник податку";

2) у пункті 186.4 слова і цифри "у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті" замінити словами і цифрами "у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3-1 цієї статті".

14. У статті 187:

1) абзац третій пункту 187.1 доповнити реченням такого змісту: "Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису";

2) в абзаці третьому пункту 187.8 слова "з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України" замінити словами "з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України".

Читати повністю

#законодавство